Держава у світі одна — це бюрократичний інтернаціоналізм, а національні держави є його філіями з певними особливостями. Не більше і не менше. Так вважав талановитий Рональд Рейган. Якщо вести мову про цю сентенцію, скажімо, у площині цивільного захисту країн Євросоюзу, то вона не надто відрізняється. Чітко прописано, в якій ситуації, які сили буде задіяно на регіональному рівні, які модулі працюватимуть на міждержавному і які страхові механізми по кожному об’єкту можна застосувати. В останні роки й Україна наближає законодавче та нормативно-правове поле діяльності до таких норм. Скажімо, словосполучення «національний стандарт гармонізовано з європейським» став звичним у колах розробників таких документів. Як і поїздки працівників МНС, Держтехногенбезпеки та УкрНДІ тепер уже цивільного захисту до інших країн з метою вивчення досвіду функціонування та нормативно-правового забезпечення служб, які працюють у площині запобігання та реагування на надзвичайні ситуації. Якщо вести мову про наглядово-профілактичну складову пожежної та техногенної безпеки на рівні України як держави, то вагомим підсумком і наміром дій на майбутнє можна вважати доповідь на засіданні Кабінету Міністрів України Голови Державної інспекції техногенної безпеки України Ернеста Улинця. Саме у руслі сьогодення основних напрямків роботи Держтехногенбезпеки та на майбутнє наша розмова.

З ПРИЦІЛОМ НА УДОСКОНАЛЕННЯ ЗАКОНОДАВЧОЇ БАЗИ

— Ернесте Михайловичу, 11 квітня ви доповідали на засіданні Кабміну про результати на наміри подальшої роботи Держтехногенбезпеки. Яке питання убачається основним у полі законодавчих ініціатив, представлених вами на засіданні?

— Основних багато, але пріоритет — це розроблення проекту Державної цільової соціальної програми забезпечення пожежної безпеки на період до 2015 року. Реалізація вимог цього документа дасть змогу удосконалити законодавчу та нормативно-правову бази функціонування підрозділів державної, відомчої, місцевої й добровільної пожежних охорон, створити ефективну багаторівневу систему управління діяльністю суб’єктів господарювання щодо пожежної безпеки об’єктів. У вимогах закладено механізм приведення стану об’єктів та населених пунктів до прийнятних рівнів пожежної безпеки. Також виписано критерії зниження ризиків виникнення пожеж та їхніх загроз, впливу небезпечних чинників на навколишнє природне середовище, зменшення кількості пожеж, випадків загибелі та травмування на них людей тощо.

— Яку роботу проводить Держтехногенбезпеки в напрямку реалізації Програми економічних реформ на 2010 — 2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава»?

— На сьогодні істотно скорочено кількість перевірок суб’єктів господарювання. Із 313 тисяч об’єктів із середнім ступенем ризику перевірено третю частину, а із 166 тисяч об’єктів із незначним ступенем ризику — п’яту. Також чітко визначено підстави для видачі дозволу на початок роботи та його анулювання, введено в дію декларативний принцип започаткування господарської діяльності, що дало змогу скоротити кількість об’єктів, на які органи держпожнагляду видають дозволи. Наприклад, торік майже 14 тисяч суб’єктів господарювання розпочали роботу за декларативним принципом, що на 4% більше, ніж у 2010-му.

ПРО ОСНОВНІ МОМЕНТИ УНІФІКАЦІЇ

— Над якими документами з дерегулювання підприємницької діяльності Держтехногенбезпеки працює?

— На розгляд Уряду внесено проект Закону України, яким передбачено значне зменшення впливу на суб’єкти господарювання щодо заборони господарської діяльності та підвищення відповідальності власників об’єктів за стан пожежної безпеки. Головну увагу органів держнагляду в сфері пожежної та техногенної безпеки буде спрямовано передусім на об’єкти з масовим перебуванням людей та потенційно небезпечні, яких у державі 25000, у тому числі підвищеної небезпеки 6610.

Підготовлено для затвердження Урядом нову редакцію постанови Кабінету Міністрів щодо критеріїв оцінювання ступеня ризику від провадження господарської діяльності у сфері пожежної та техногенної безпеки. Цим актом визначено періодичність перевірок: раз на рік для об’єктів з високим ступенем ризику, раз на три роки — для об’єктів із середнім та раз на п’ять років — для об’єктів із незначним ступенем ризику. Розроблено порядок проведення органами Держтехногенбезпеки перевірок, яким затверджують уніфіковану форму акта перевірки, припису та перелік питань, які підлягають перевірці. Тобто дві перевірки з питань пожежної й техногенної безпеки об’єднано в одну. Опрацьовують механізм уніфікації чинної декларації відповідності об’єкта вимогам законодавства з питань пожежної безпеки та щодо спрощення видачі ліцензій на виконання робіт протипожежного призначення. Зокрема, передбачено запровадити декларативний принцип отримання ліцензій. На сьогодні кількість видів робіт, які належить ліцензувати, зменшено вдвічі.

— Як реалізація завдань з дерегуляції впливає на стан пожежної та техногенної безпеки в Україні?

— Внаслідок профілактичної роботи кількість пожеж у 2011 році на підконтрольних об’єктах зменшилася на 1,2%. Загалом на об’єктах суб’єктів господарювання торік виникло 2157 пожеж. Основні причини такі: порушення правил пожежної безпеки під час влаштування та експлуатації електроустановок — до 46 %; необережне поводження з вогнем — майже 20 %; підпали — 13 %. Водночас поряд із зменшенням кількості перевірок об’єктів приватної власності середнього ступеня ризику, а започатковують їхню роботу за декларативним принципом, у 2011 році кількість пожеж зросла на 3,5%,  випадків загибелі людей на цих об’єктах – на 50%. Слід зазначити, що 45 % пожеж на приватних підприємствах сталися через нехтування власниками їх правил пожежної безпеки під час улаштування та експлуатації електрообладнання. Загалом у 2011 році в населених пунктах та на об’єктах виникло 60 790 пожеж, що на 2,3% менше, ніж у 2010-му. Внаслідок пожеж загинули 2869 громадян (+1,8%), у тому числі 92 дитини, та 1525 осіб (-0,8%) травмовано, з них 139 дітей.

ТРИВОЖНІ ТЕНДЕНЦІЇ

— Які аспекти пожежної та техногенної безпеки можна схарактеризувати як тривожні?

— Передусім непокоїть значна кількість загиблих на пожежах людей, особливо у приватному секторі та сільській місцевості. Це питання розглянуто на березневому засіданні Державної комісії з питань ТЕБ і НС. На територіальному рівні відпрацьовано населені пункти. Виявлені проблеми обговорено на засіданнях місцевих органів виконавчої влади різних рівнів. Керівникам обласних державних адміністрацій направлено листи від МНС про надання допомоги соціально незахищеним верствам громадян. Міністр 5 березня підписав наказ «Про організацію та порядок проведення у співпраці з органам місцевого самоврядування перевірок стану дотримання правил пожежної безпеки у приватному житловому секторі, де проживають соціально незахищені громадяни». Потребує уваги сільська місцевість, де виникає третина пожеж та припадає 50 % випадків загибелі людей на них. Основним підрозділом з гасіння пожеж на селі є місцева пожежна охорона. На сьогодні там функціонує 6490 підрозділів, з яких цілком дієздатні лише 1140. Потрібно додатково створити 990 підрозділів МПО.

СЛІД ВНЕСТИ ЗМІНИ ДО НИЗКИ ЗАКОНОПРОЕКТІВ

— Утримання підрозділів місцевої пожежної охорони – задоволення не з дешевих. І тому питання їхнього фінансування є проблемою з бородою. Яким чином можна її розв’язати?

— Відповідно до Закону України «Про пожежну безпеку», фінансування й матеріально-технічне забезпечення місцевих пожежних команд здійснюють за рахунок місцевого бюджету, а також коштів, які відраховують підприємства, установи й організації. Однак питання сплати податків регулює Закон України «Про систему оподаткування», де зазначено, що податки та збори, не передбачені цим Законом, сплаті не підлягають. Тому слід внести зміни до низки законопроектів щодо діяльності МПК, а місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування забезпечити введення до місцевих бюджетів видатків на утримання таких підрозділів, відповідно до затверджених програм.

— Статистика висвітлює ще одне питання — зростання кількості невиконаних приписів органів держнагляду в сфері пожежної та техногенної безпеки.

— І не останню роль у цьому відіграє недостатній адміністративний вплив за порушення вимог пожежної та техногенної безпеки. Максимальний штраф на правопорушника з посадових осіб становить 170 гривень. Керівникам підприємств простіше заплатити його, ніж докладати зусиль на вжиття заходів щодо гарантування пожежної безпеки. Так, у 2009 році на виконання доручення Уряду, після аварії з вибухом газу в Євпаторії було підготовлено проект Закону України щодо підвищення відповідальності у сфері пожежної безпеки. Однак зазначений законопроект не підтримали. Крім того, відхилено аналогічні законопроекти народних депутатів.

— З прийняттям Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» органи держнагляду в сфері пожежної та техногенної безпеки не проводять експертизу проектної документації і не беруть участі у підтвердженні готовності об’єкта до експлуатації. Чи не виникає тут проблем?

— Виникають, особливо під час держнагляду з питань пожежної та техногенної безпеки об’єктів, які здано в експлуатацію, зокрема на великих торговельно-розважальних комплексах, об’єктах багатофункціонального призначення, підземних об’єктах, будинках підвищеної поверховості та висотних. До слова, на території країни розташовано 5169 будинків підвищеної поверховості та висотних, і у 47 % із них системи протипожежного захисту не працюють. У понад половині висотних будинків, а в житловому секторі — близько 60 %, системи протипожежного захисту не обслуговують, сигнали від спрацювання систем протипожежного захисту не виведено на пульти цілодобового пожежного спостерігання. Така ситуація призвела до того, що під час 374 пожеж, які виникли у будинках підвищеної поверховості у 2011 році, зазначені системи жодного разу не спрацювали. До того ж кількість протипожежної техніки, яка може гасити пожежі та рятувати людей із висотних будинків на території України, критично мала. Тому, вважаю, що доречно буде внести на розгляд Уряду законопроект про посилення персоніфікованої відповідальності за якість розгляду проектної документації та прийняття об’єктів у експлуатацію. Також слід вжити заходів щодо придбання спеціальної протипожежної техніки для гасіння пожеж та рятування людей у висотних будинках. На законодавчому рівні слід вирішити питання щодо обов’язкового виділення земельних ділянок під будівництво нових пожежних депо.

МЕХАНІЗМ ОБОВ’ЯЗКОВОГО СТРАХУВАННЯ ВІД РИЗИКІВ

— Тут, мабуть, розв’язати багато проблем можна через механізм обов’язкового страхування від ризиків надзвичайного характеру.

— Безперечно. У більшості європейських держав розмір страхових внесків прямо залежить від стану пожежної та техногенної безпеки будівель та споруд. Страхові ж компанії відраховують кошти на зміцнення матеріально-технічної бази служби, перераховують кошти у місцеві бюджети для закупівлі протипожежної техніки. В Україні обов’язкове страхування об’єктів від пожежних і техногенних ризиків не запроваджено. А такий законопроект досить доречний, оскільки стан техногенної безпеки в державі характеризується наявністю понад 23 тисяч потенційно небезпечних об’єктів та понад шести тисяч об’єктів підвищеної небезпеки. У переважній кількості технологічні процеси та обладнання, будівельні конструкції на зазначених об’єктах фізично і морально застаріли й вичерпали свій ресурс та створюють потенційну загрозу виникненню надзвичайних ситуацій техногенного характеру.

Підсумовуючи сказане, зазначу: Державний нагляд у сфері пожежної та техногенної безпеки сьогодні — це наука в поєднанні з живою практикою. І надалі вплив цих складових фаху лише посилюватиметься як роль грамотної профілактичної роботи. Це — пріоритетний напрямок функціонування інспекції.